Висновок Єврокомісії щодо впливу CBAM на Україну вже не відповідає реальності
Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу
Механізм вуглецевого коригування імпорту виходить з простої ідеї, що тонна чи кіловатт продукції на кордоні ЄС має містити таку саму плату за викиди парникових газів, яку сплатив за неї європейський виробник. Бізнес в ЄС платить за викиди парникових газів вже понад двадцять років, і коли з 2026 по 2034 рік важка промисловість поступово втрачає безкоштовні квоти, без такого інструменту виробництво разом із викидами може просто переміститись за кордон. Україна як країна-кандидат повністю поділяє цілі та суть кліматичних політик ЄС, зокрема і СВАМ. Уряд України готує власну систему торгівлі квотами на викидами парнкових газів і хоче бути частиною європейського вуглецевого ринку. Тому на панельній дискусії про CBAM під час конференції Reuters Energy Transition Europe 2026 в Амстердамі я говорив насамперед про те, як ці правила працюють для країн-імпортерів в ЄС, та зокрема для України, як зазнає неспровокованої військової агресії.
В грудні 2025 року Європейська комісія, як частина чергового регуляторного пакету, окремо проаналізувала вплив CBAM на Україну. Попри підтвердження факту значних обсягів експорту СВАМ-товарів з України в ЄС (3,3 млрд євро, або 1,8% ВВП України), проте спираючись на модель із прогнозом впливу на економіку України лише в розмірі 0,01% ВВП до 2035 року, дійшла висновку, що суттєвого впливу «на цьому етапі» немає. Варто зазначити, що дані для аналізу бралися за перехідний період, коли імпортери нічого не платили. Звітність український імпортерів тоді свідчила лише про те, що компанії навчилися заповнювати форми, і не могла показати, як поводитимуться покупці, коли кожна тонна викидів матиме ціну. Також Комісія визнає, що її модель не повністю враховує зміни, яких війна завдала нашій промисловості. Також маю звернути увагу, що ЄК для своїх оцінок використовувала модель загальної ринкової рівноваги (CGE) JRC-GEM-E3, яка базується на наборі даних GTAP 11, в якому референтним періодом є 2017 рік.
У першому кварталі 2026 року український металургійний експорт скоротився щонайменше на 17%, за окремими продуктами падіння сягнуло 93%. «АрселорМіттал Кривий Ріг», у якого європейські клієнти скасували близько 300 тисяч тонн замовлень, повністю припинив постачання до ЄС, і за дев'ять місяців експорт української сталі зменшився на 22%. Туреччина змогла перенаправити продажі до Великої Британії та Єгипту, проте для українських виробників такий шлях значно складніший, бо 82% експорту сталі йде до ЄС, а порти й залізниця перебувають під ударами. Частина падіння експорту з України пояснюється ракетними атаками, через які простоює «Запоріжсталь» і зупинився «Камет-Сталь», і саме тут криється проблема, оскільки CBAM б'є по галузі, яка вже бореться за виживання, і модель, що не враховує війни, не здатна оцінити сукупний ефект СВАМ.
Я вважаю, що потрібна окрема прозора оцінка на основі фактичних даних за кожним продуктом, із розрахунком викидів на тонну продукції, як Комісія вже робила для Мозамбіку, та вартості на тонну для кожного року до 2034-го, з урахуванням воєнних обставин, що ускладнюють верифікацію, енергопостачання й логістику. Також вважаю доцільним застосовувати свіжіші статистичні дані для моделювання, адже з 2017 року ситуація суттєво змінилась. Поки триває така оцінка, варто запровадити практичні рішення на кшталт дистанційної верифікації. Європейський Парламент у позиції від 15 вересня вже допустив тимчасові заходи для країн, які перебувають у стані тривалої війни, і важливо, щоб Рада ЄС та Комісія зберегли це положення в остаточному тексті, угоди щодо якого сторони розраховують досягти до кінця листопада.
У перший рік дії механізм СВАМ винагороджує тих, хто здатен довести свої викиди, тож дані стали умовою доступу до ринку. Великі українські металурги вже подають фактичні дані щодо більшості обсягів, проте верифікувати звіти заводу, до якого щодня можуть долетіти ракети, набагато складніше, ніж підприємство в ЄС. Щоб CBAM заохочував реальну декарбонізацію, верифікація має бути досяжною для кожного виробника незалежно від його ресурсів.
Правила СВАМ також суттєво впливають на експорт електроенергії. Атомні станції виробляють близько половини української електроенергії, а в окремі періоди до двох третин, гідро- та інші відновлювальні джерела енергії займають ще орієнтовно 20-25% відсотків. Проте стандартний коефіцієнт для України становить 0,9 тонни CO2 на мегават-годину, ніби вся вона походить з викопного палива (вугілля). Через це кожна мегават-година, експортована до ЄС, дорожчає приблизно на 75 євро, що дорівнює близько двом третинам оптової ціни в сусідніх країнах ЄС.
Сьогодні Україна більше імпортує електроенергії, ніж експортує, бо Росія б'є по наших електростанціях, проте атомна, гідро- та відновлювана генерація разом із накопичувачами, кількість яких швидко зростає, дадуть нам змогу знову постачати чисту й гнучку електроенергію. Навесні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон про інтеграцію з європейським ринком електроенергії, регламент уже передбачає звільнення для країн, які об'єднують ринки та запроваджують еквівалентну ціну на вуглець, і тепер варто закріпити в меморандумі, як пропонує Комісія, реалістичну дату, до якої Україна зможе ним скористатися. Так само потрібні коефіцієнти викидів, розраховані за всім енергобалансом, і звільнення від збору аварійних перетоків, які підтримують стабільність мережі, про що вже просили Польща, Естонія та Литва.
Своєю чергою Україна має ухвалити закон про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів і розбудувати власну спроможність з верифікації, відкрито ділячись даними. Врешті, CBAM може стати містком, що наблизить сусідів ЄС до її вуглецевого ринку.
Офіс зеленого переходу є незалежним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві економіки та довкілля України, який допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України. Офіс зеленого переходу здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку та імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП».
Опубліковано