Від поглинача до джерела викидів: чому українські ґрунти критичні для кліматичної нейтральності
На COP30 у Белені 13 листопада 2025 року Міжнародна мережа кліматичних рад (ICCN) презентувала звіт "Harvesting Solutions: Real-World Policy to Transform Food, Land and Agriculture". Серед учасників заходу у павільйоні Швеції – експерт з кліматичної політики Офісу зеленого переходу Микола Шлапак, який представив секторальне дослідження декарбонізації сільського господарства в Україні.
Захід об'єднав представників кліматичних рад із різних країн, включно з Швецією, Південною Африкою та Республікою Корея, для обміну практичними прикладами політик та заходів у продовольчому та сільськогосподарському секторі.
Сільське господарство є ключовим сектором української економіки та одним із основних джерел викидів парникових газів - агросектор відповідає за близько чверть від усіх національних викидів. Команда Офісу зеленого переходу розглянула сектор у широкому контексті та проаналізувала викиди від рослинництва, тваринництва, виснажливого землекористування, зміни цільового призначення земель, а також від споживання палива та енергії сільськогосподарськими підприємствами.
Разом ці джерела згенерували 76 мільйонів тонн CO2-еквівалента викидів у 2021 році, що становило близько 23% загальних викидів України. У 2022 році внаслідок війни та економічного спаду викиди знизилися до 57 мільйонів тонн CO2-еквівалента, але їхня частка зросла до 26%.
Експерт підкреслив вкрай важливу роль сектору у досягненні національних кліматичних цілей. Він зазначив, що за останні 30 років українські ґрунти перетворилися з природних поглиначів вуглецю на значне джерело викидів через втрату органічного вуглецю. Успіх у досягненні кліматичної нейтральності значною мірою залежатиме від того, чи вдасться розвернути цю тенденцію.
Говорячи про виклики досягнення цілі кліматичної нейтральності до 2050 року, Микола Шлапак наголосив: "Якщо ґрунти залишаться джерелом додаткових залишкових викидів через втрату органічного вуглецю, ціль кліматичної нейтральності може бути недосяжною. Водночас, якщо сільськогосподарські ґрунти знову стануть поглиначами вуглецю разом із поглинанням вуглецю лісами, це може забезпечити досягнення кліматичної нейтральності, компенсуючи викиди інших секторів".
Спікер відзначив, що попри значну роль у досягненні кліматичної нейтральності, питання пом'якшення зміни клімату недостатньо інтегровано в аграрну політику. Основною метою дослідження було висвітлити роль сільського господарства у досягненні клітиматичних цілей та оцінити економічну ефективність різних заходів із декарбонізації.
Розроблене командою Офісу дослідження включає аналіз рушійних чинників викидів та 22 технологій із загальним річним потенціалом скорочення викидів парникових газів на рівні 39 мільйонів тонн CO2-еквівалента. Найбільший потенціал має використання рослинних решток та інших продуктів для виробництва біогазу, електроенергії та тепла, а також використання покривних культур та додаткове внесення вуглецю у ґрунт у вигляді різних видів органічних добрив. Аналіз зосередився на економічній ефективності, оскільки національні пріоритети поряд із кліматичними цілями наголошують на економічному відновленні та продовольчій безпеці.
Результати дослідження використані в експертних обговореннях другого НВВ України, підкреслюючи роль сільськогосподарського сектору у забезпеченні залишкових викидів для інших секторів економіки шляхом запобігання втратам органічного вуглецю ґрунту та посилення поглинання вуглецю. Крім того, висновки дослідження лягли в основу розробки політик та заходів для Національного плану з енергетики та клімату, розроблення оновленої версії якого очікується пізніше цього року.
Офіс зеленого переходу – незалежний консультативно-дорадчий орган при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, який допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України. Офіс зеленого переходу здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку та імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП».
Опубліковано