Від кліматичних цілей до їх реалізації: міжнародні експерти обговорили ефективне кліматичне врядування в Українському павільйоні на COP31
Представники Уряду України, міжнародних організацій, наукових установ і незалежних кліматичних дорадчих органів зібралися в Українському павільйоні, щоб обговорити шляхи підвищення ефективності реалізації кліматичної політики, вдосконалення моніторингу прогресу в досягненні кліматичних цілей та використання науково обґрунтованих даних для ухвалення управлінських та інвестиційних рішень. Дискусія відбулася 10 листопада 2026 року в межах панельного заходу «Від кліматичних цілей до їх реалізації: міжнародний досвід планування, моніторингу та оцінювання кліматичної політики», організованого Офісом зеленого переходу.
Модерував дискусію Микола Шлапак, експерт зі зміни клімату та кліматичної політики Офісу зеленого переходу. На початку заходу він зазначив, що Україна вже законодавчо закріпила ціль досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, оновила Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) і продовжує інтегрувати кліматичні аспекти в секторальні політики та інвестиційне планування. Водночас ключовим викликом залишається перетворення цих зобов’язань на ефективні політики та заходи, підкріплені надійними механізмами моніторингу, звітування та оцінювання.
Попри повномасштабну війну, посилення системи кліматичного врядування залишається важливою передумовою європейської інтеграції України, зеленого відновлення та доступу до кліматичного фінансування.
Під час панельної дискусії учасники розглянули ключові складові ефективної системи кліматичного врядування, зокрема моніторинг і звітування про реалізацію кліматичної політики, моделювання майбутніх траєкторій декарбонізації, незалежне оцінювання прогресу в досягненні кліматичних цілей, а також забезпечення прозорого інформування органів державної влади та інших зацікавлених сторін про результати такого оцінювання.
Олександр Краснолуцький, заступник Міністра економіки та довкілля України, розповів про досягнення України у формуванні та реалізації національної кліматичної політики. Зокрема, йшлося про важливість збереження кліматичних пріоритетів в умовах війни, а також роль ефективного кліматичного врядування у просуванні європейської інтеграції та залученні інвестицій у зелене відновлення.
«Україна послідовно працює над посиленням національної кліматичної політики відповідно до вимог вступу до ЄС та міжнародних зобов’язань. Лише у 2026 році Україна ухвалила оновлений Національний план з енергетики та клімату, Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку та розробила законопроєкт щодо національної системи торгівлі викидами. Україна не лише ухвалює стратегічні документи та рамкове законодавство, а й працює над практичною реалізацією кліматичної політики та залученням кліматичного фінансування. Зокрема, нещодавно було ухвалено постанову щодо моніторингу та оцінювання державної кліматичної політики, а також запущено пілотний проєкт із реалізації спільних підходів відповідно до статті 6 Паризької угоди», – зазначив Олександр Краснолуцький, заступник Міністра економіки та довкілля України, під час вступного виступу.
Він також наголосив, що систему торгівлі викидами необхідно впроваджувати поступово, передбачивши перехідний період і чіткі проміжні цілі для кожного етапу, оскільки декарбонізація промисловості потребує часу та значних інвестицій.
Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу та директор з розвитку DiXi Group, розповів про роль Офісу в підтримці Уряду України та, зокрема, Міністерства економіки та довкілля у реалізації кліматичної політики й розробленні інструментів ефективного моніторингу та довгострокового планування декарбонізації.
Під час виступу він представив аналітичну роботу Офісу зеленого переходу з оцінювання потенціалу декарбонізації ключових секторів економіки України, внесок у моніторинг виконання НПЕК та підхід до розроблення національного вуглецевого бюджету, який може стати інструментом перетворення довгострокових кліматичних цілей на вимірювані траєкторії викидів парникових газів.
«Наявності лише одного числового показника як кліматичної цілі недостатньо. Він визначає кінцеву точку, якої ми прагнемо досягти, але не показує шлях до неї. Важливо мати конкретний план для ключових вуглецеємних галузей промисловості та секторів економіки щодо майбутніх траєкторій викидів. Ми працюємо над секторальними дослідженнями потенціалу декарбонізації, які відповідатимуть вимогам Кліматичного закону України та міститимуть інформацію про потенціал скорочення викидів і економічну ефективність заходів із пом’якшення зміни клімату. Наша мета – пов’язати національні кліматичні цілі, секторальні траєкторії декарбонізації та конкретні інвестиційні проєкти», – зазначив Андрій Кітура.
Окрему увагу учасники приділили першому досвіду України щодо звітування про виконання Національного плану з енергетики та клімату. У 2025 році Енергетичне Співтовариство вперше зібрало звіти про виконання національних планів з енергетики та клімату від усіх Договірних Сторін, причому Україна стала єдиною країною, яка подала звіт вчасно.
На цьому прикладі зупинився Петер Пожгаї (Péter Pozsgai), представник Секретаріату Енергетичного Співтовариства, який розглянув уроки першого звітування України про виконання НПЕК та важливість створення ефективної системи моніторингу і звітування. Особливу увагу він приділив тому, як регулярне оцінювання прогресу допомагає виявляти прогалини в політиці, визначати необхідні коригувальні заходи та обґрунтовувати подальші рішення у сфері кліматичної політики.
«Україна є чудовим прикладом послідовної та системної роботи з підготовки НПЕК і створення комплексної системи моніторингу та звітування, яка об’єднує та узгоджує різні елементи моніторингу й звітування у сферах енергетики та кліматичної політики», – зазначив Петер Пожгаї.
Ще однією важливою темою стала роль науково обґрунтованого моделювання та сценарного аналізу у визначенні реалістичних шляхів досягнення кліматичної нейтральності.
Ганна Гладких, експертка Стокгольмського інституту навколишнього середовища, розповіла, як наукове моделювання може допомогти Україні оцінювати майбутні траєкторії декарбонізації, визначати інвестиційні пріоритети та розробляти секторальні дорожні карти декарбонізації.
Стокгольмський інститут навколишнього середовища співпрацює з Офісом зеленого переходу над розробленням секторальних дорожніх карт декарбонізації та розвитком спроможності для моделювання із застосуванням програмного забезпечення Low Emissions Analysis Platform (LEAP) – інструменту для аналізу енергетичної політики та оцінювання заходів із пом’якшення зміни клімату, розробленого Стокгольмським інститутом навколишнього середовища.
У межах дискусії також розглянули міжнародний досвід незалежного оцінювання кліматичної політики та забезпечення підзвітності урядів.
Софі Віпонд (Sophie Vipond), директорка із зовнішніх зв’язків Комітету зі зміни клімату Великої Британії, поділилася досвідом Великої Британії у застосуванні вуглецевих бюджетів, проведенні щорічного незалежного оцінювання прогресу та підготовці науково обґрунтованих рекомендацій для Уряду.
Під час обговорення було наголошено на ролі незалежних кліматичних рад в оцінюванні достатності чинних політик для досягнення кліматичних цілей та визначенні напрямів, які потребують додаткових заходів.
Кейван Ріахі (Keywan Riahi), член Європейської наукової консультативної ради зі зміни клімату, розповів про роль наукових даних та індикаторів в оцінюванні прогресу в досягненні кліматичних цілей ЄС. Він прокоментував, як незалежне наукове оцінювання допомагає виявляти розриви між задекларованими кліматичними амбіціями та фактичною реалізацією політик, формуючи більш надійну доказову базу для подальших управлінських рішень.
Анна Волькертс (Anna Volckerts), старша менеджерка проєктів Шведської ради з кліматичної політики, представила досвід Швеції із забезпечення доступності інформації про кліматичну політику та результати оцінювання прогресу за допомогою платформи Panorama. Вона наголосила на важливості прозорості даних, доступних інструментів моніторингу та ефективної комунікації, які допомагають органам державної влади, бізнесу та іншим зацікавленим сторонам розуміти темпи й напрями кліматичного переходу.
Однією з центральних тем дискусії стала необхідність створення комплексної системи кліматичного врядування, у межах якої моніторинг реалізації політики, науково обґрунтоване моделювання, незалежне оцінювання прогресу та прозоре інформування про результати взаємодоповнюють одне одного. Такий підхід може допомогти органам державної влади визначати, чи достатньо чинних заходів для досягнення кліматичних цілей, виявляти прогалини в реалізації політики, запроваджувати коригувальні заходи та узгоджувати довгострокове планування з інвестиційними пріоритетами.
Дискусія стала можливістю обмінятися міжнародним досвідом і визначити, як Україна може надалі зміцнювати інституційну та аналітичну основу кліматичного врядування, необхідну для перетворення кліматичних зобов’язань на ефективні політики, вимірювані результати та інвестиційні можливості.
На завершення дискусії Микола Шлапак попросив кожного учасника назвати головний крок для України на найближчі 12 місяців в частині розбудови кліматичного урядування. Петер Пожгаї радить завершити ухвалення закону про систему торгівлі викидами, продовжити запровадження моніторингу й верифікації викидів на рівні окремих підприємств і вже зараз братися за розробку НПЕК на 2030–2040 роки. Для Андрія Кітури закон про систему торгівлі викидами також найважливіший і найскладніший крок - настав час завершити тривалі дискусії всередині країни та з ЄС і ухвалити його. Кейван Ріахі погодився, що система торгівлі викидами робить політику ефективнішою. Софі Віпонд порадила вдосконалювати НПЕК, не зупиняючи його виконання, і пригадала британський вислів про літак, який доводиться будувати в польоті. Ганна Гладких закликала одразу пов'язувати нові стратегії з інвестиційними проєктами та вже зараз системно розвивати навички, яких потребуватиме українська економіка.
Підсумовуючи, Микола Шлапак пообіцяв, що Офіс зеленого переходу врахує всі рекомендації та використає їх у своїй підтримці Уряду для створення цілісної системи кліматичного врядування й розповість про зроблене на COP32 наступного року.
Дякуємо всім спікерам за змістовну розмову, а партнерам і учасникам, які долучилися до дискусії в павільйоні та онлайн, за увагу до кліматичної політики України.
Запис дискусії: https://www.youtube.com/live/LmwQvQCTleo
Офіс зеленого переходу є незалежним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві економіки та довкілля України, який допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України. Офіс зеленого переходу здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку та імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП».
Подяка за фото Діані Попфалуші
Опубліковано