Україна запускає публічну платформу моніторингу виконання НПЕК
10 червня уряд затвердив оновлену редакцію Національного плану з енергетики та клімату, стратегічного документа, що визначає бачення розвитку енергетичного сектору та кліматичної політики України до 2030 року. План охоплює п'ять напрямків: декарбонізацію, енергоефективність, внутрішні енергетичні ринки, енергетичну безпеку, дослідження та інновації.
Робота над документом розпочалася ще у серпні 2023 року, а вперше уряд схвалив його у червні 2024 року. Власне з підготовки першого національного звіту про хід виконання плану для секретаріату Енергетичного співтовариства й почався процес регулярного моніторингу.
За реалізацію та моніторинг плану відповідає Сектор координації впровадження Національного плану з енергетики та клімату Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Андрій Фролов, який очолює цей Сектор, пояснює, навіщо цей процес взагалі потрібен.
«Підготовка національного звіту не зводиться лише до виконання міжнародних зобов'язань. Це можливість оцінити, наскільки ефективно реалізуються поставлені цілі та які результати вже отримані. План не є статичним документом. Це живий механізм, який уже зараз дозволяє оцінювати прогрес і вчасно реагувати на виклики на шляху України до європейської інтеграції», — каже він.
У вимірі енергоефективності оновлена редакція налічує 32 політики та заходи, на одну більше, ніж у попередній версії станом на кінець 2025 року. Зокрема, в в цьому вимірі є три цілі.
Перша — це економія енергії у будівлях органів державної влади. Цільовий показник до 2030 року становить 192,4 тисячі тонн нафтового еквівалента. Робота над досягненням цієї цілі триває, і наступний цикл моніторингу дозволить оцінити поточний прогрес.
Друга ціль — забезпечення сукупного обсягу енергозбереження за період 2021–2030 років у розмірі понад 16 мільйонів тонн нафтового еквівалента. За наявними даними, на сьогодні зафіксовано прогрес на рівні 61,5 тисяч тонн нафтового еквівалента, тому досягнення цієї цілі потребуватиме додаткових зусиль.
Третя ціль стосується рівня кінцевого споживання енергії у 2030 році. Через обмежений доступ до окремих статистичних даних в умовах воєнного стану оцінка цього показника поки що не проводилася.
Міністерство спільно з Офісом зеленого переходу розробляє платформу моніторингу виконання плану. Зараз до системи долучають користувачів з центральних органів виконавчої влади за підтримки канадського проєкту, а найближчим часом платформа стане публічною. Прогрес виконання плану розглядатиметься щоквартально на засіданнях міжвідомчої робочої групи за участю профільних заступників міністерств.
Оновлену редакцію Національного плану з енергетики та клімату вже розміщено на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Презентація Андрія Фролова
Опубліковано