Україна оновила НПЕК: є сигнали сфокусуватись на цілі з економії енергії

Україна оновила НПЕК: є сигнали сфокусуватись на цілі з економії енергії

10 червня уряд затвердив оновлену редакцію Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року. Документ уже розміщено на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Це оновлення стало однією з тем вебінару «Енергетична ефективність в Україні: що вже зроблено і що далі», який 19 червня провів Офіс зеленого переходу за модерації незалежної експертки з питань енергетичної політики Олени Байди.

Вимір енергоефективності у новій редакції плану включає 32 політики та заходи, на одну більше, ніж у попередній версії. Особлива увага лягає на дві цілі: економію енергії в будівлях органів державної влади до 2030 року та сукупну економію енергії понад 16 мільйонів тонн нафтового еквівалента за період з 2021 по 2030 рік. Наразі цей показник виконано менше ніж на один відсоток.

Завідувач Сектору координації впровадження Національного плану з енергетики та клімату Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Фролов наголосив, що документ не варто сприймати як формальність.

«Національний план з енергетики та клімату не є статичним документом. Це живий механізм, який уже зараз дозволяє оцінювати прогрес і вчасно реагувати на виклики на шляху України до європейської інтеграції», — зазначив він.

Андрій Фролов додав, що міністерство спільно з Офісом зеленого переходу розробляє платформу моніторингу виконання плану. Найближчим часом вона стане публічною, а результати розглядатимуться на вищому рівні щоквартально на засіданнях міжвідомчої робочої групи.

Те, наскільки складно поєднувати довгострокові цілі з поточними викликами війни, підтвердила директорка Команди підтримки відновлення та реформ при Міністерстві розвитку громад та територій України Любава Радійчук. Її команда формує пріоритети на основі щорічного звіту Європейської Комісії про розширення та Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу, де дедлайн для сфери енергоефективності встановлено на грудень 2027 року.

Зараз Міністерство працює над вимогами до енергоефективності продукції, яку закуповують за бюджетні кошти. Паралельно оновлюється законодавство про енергетичні характеристики будівель.

«Ми балансуємо між тим, щоб забезпечити проходження опалювального сезону вже найближчим часом, і довгостроковою ціллю декарбонізації теплопостачання. Та політика однозначно буде спрямована на підвищення енергоефективності і розвитку ВДЕ, бо без цього ми просто не виконаємо наші зобов'язання у переговорах про вступ до ЄС», — розповіла Любава Радійчук.

Питання фінансування залишається наскрізним для всіх напрямків політики енергоефективності, про які йшлося на вебінарі. Відповідь на запитання, де шукати ресурси для впровадження конкретних заходів, дав керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Кітура, який також обіймає посаду директора з розвитку ГО «ДІКСІ ГРУП».

Прямого фінансування Офіс не надає. Натомість команда запустила та підтримує Зелену платформу на порталі «Зроблено в Україні», де зібрано каталог понад 120 програм фінансування від українських та міжнародних банків і партнерських організацій.

Поруч із наявними програмами фінансування Офіс зеленого переходу опрацьовує інші інструменти для стимулювання підвищення енергоефективності.. Одним із них є схема зобов'язань з енергоефективності - ринковий механізм, за яким енергетичні компанії допомагають своїм клієнтам економити енергію.

Цьому інструменту присвячено нове дослідження офісу, яке представила Валентина Гуч, експертка з енергетики та клімату Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Закон України «Про енергетичну ефективність» передбачає можливість запровадити такий інструмент для прискорення руху до національної цілі з економії енергії.

«Щоб ця схема запрацювала, потрібні політична воля та ринкові ціни на енергоносії. Перелік зобов'язаних сторін також має бути закріплений на рівні закону», — пояснила Валентина Гуч.

Олена Байда нагадала, що найближчим часом запрацює публічна платформа моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату, де можна буде відстежувати реалізацію конкретних політик і заходів. Попри складні умови війни, законодавчі зміни та пошук фінансування рухаються паралельно.

Офіс зеленого переходу є незалежним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Діяльність офісу імплементує ГО «ДІКСІ ГРУП» за підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку.