Національні вуглецеві бюджети: досвід Великобританії та перспективи для України

Експерти обговорили на COP30, як країни можуть використовувати вуглецеві бюджети для досягнення кліматичної нейтральності та чому це важливо для України навіть під час війни.

На заході під час COP30, організованому Офісом зеленого переходу, провідні міжнародні експерти та українські фахівці обговорили роль національних вуглецевих бюджетів у досягненні кліматичної нейтральності. Дискусію модерував Леннард де Клерк, представник Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни.

Обговорення відкрив пан Стівен Сітч, професор фізичної географії Університету Ексетера та представник Global Carbon Project, який представив нещодавно оприлюднені нові дані Global Carbon Budget 2025. 

“Основний висновок - невтішний. Глобальні викиди двоокису вуглецю від викопного палива продовжують зростати і за даними 2025 року зросли на 1,1%, досягнувши 38,1 мільярдів тонн CO2 на рік”, – відзначив професор Сітч. –  “Позитивною новиною є те, що 35 країн, які представляють 25% глобальних викидів, змогли їх скоротити при одночасному зростанні економіки.”

Для уникнення глобального потепління на понад 1,5 градуса у порівнянні із доіндустріальним рівнем у людства залишилося лише 170 мільярдів тонн CO2 у вуглецевому бюджеті. При поточних темпах викидів цього вистачить лише на період близько 4 років. Для уникнення глобального потепління на понад 2 градуса залишковий вуглецевий бюджет складає 1055 мільярдів тонн CO2, що при поточних рівнях еквівалентно викидам протягом орієнтовно 25 років.

Зважаючи на глобальний вуглецевий бюджет, що стрімко скорочуються, особливо цінним є досвід країн, які вже впровадили ефективні механізми декарбонізації. 

Хоч на національному рівні вуглецеві бюджети використовують інші підходи та визначення, вони також демонструють рівень викидів, якого необхідно дотримуватися для досягнення визначеної довгострокової цілі, наприклад, досягнення кліматичної нейтральності до середини століття.

Професор Пірс Форстер, член Комітету зі зміни клімату Великої Британії, директор Центру кліматичного майбутнього імені Прістлі та професор фізичної зміни клімату Університету Лідса, розповів про британську модель вуглецевих бюджетів – п'ятирічні цільові показники викидів в еквіваленті CO2, які формують траєкторію досягнення кліматичної нейтральності.

Успіх британської моделі полягає в тому, що відповідно до законодавства вуглецеві бюджети після схвалення стають офіційними зобов'язаннями незалежно від зміни політичних партій та створюють довгострокову визначеність для бізнесу і стимулюють інвестиції у низьковуглецевий розвиток. 

Комітет зі зміни клімату Великої Британії провів детальну роботу, щоб переконати уряд та інші зацікавлені сторони у досяжності і економічній доцільності сьомого вуглецевого бюджету – скорочення викидів парникових газів на 81% до 2035 року у порівнянні із 1990 роком.

"Вражаючим підтвердженням ефективності національних вуглецевих бюджетів є той факт, що з моменту їх впровадження темпи скорочення викидів у Великобританії подвоїлися. Ми вже скоротили викиди більш ніж на 50% і зараз знижуємо їх приблизно на 4-5% щорічно", – підкреслив професор Пірс Форстер. – “Досягнення сьомого вуглецевого бюджету, проте, буде складнішим, оскільки він верше враховує довгострокову ціль досягнення кліматичної нейтральності. Комітет зі зміни клімату Великої Британії постійно відстежує прогрес у досягненні цілей вуглецевого бюджету та рекомендує Уряду впровадження додаткових політик, якщо досягнення цілі опиняється під загрозою."

Реалізація амбітних кліматичних цілей потребує не лише політичної волі, а й значних фінансових ресурсів. Про те, як міжнародні фінансові організації підтримують зелений перехід України навіть в умовах війни, розповів Джанп'єро Наччі, керуючий директор з кліматичної стратегії та впровадження ЄБРР. З початку повномасштабного вторгнення ЄБРР cуттєво наростив підтримку України та продовжує розробляти нові програми фінансування спільно зі Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК).

"З боку українських органів влади завжди була значна увага до збереження курсу на досягнення цілей, визначених у кліматичних політиках та енергетичних стратегіях. Напрямок руху не змінився, хоча засоби досягнення результатів повинні враховувати вплив війни", – прокоментував Джанп'єро Наччі. – “Надаючи важливу підтримку під час війни ми також маємо думати і про майбутнє: підтримувати сталі енергетичні системи, сталі практики у сільському господарстві та ефективну логістику.”

Україна, незважаючи на війну, активно працює над розвитком кліматичної політики. Про українські ініціативи з розробки національного вуглецевого бюджету розповів Микола Шлапак, експерт зі зміни клімату та кліматичної політики Офісу зеленого переходу та ГО "ДІКСІ ГРУП". 

У сфері кліматичної політики протягом наступного десятиліття Україна зіткнеться з унікальним викликом, адже ключовим завданням буде не стільки скорочення викидів парникових газів, скільки післявоєнне відновлення економіки з низьким рівнем викидів парникових газів та високою стійкістю до кліматичних змін. Під час війни загальний обсяг викидів парникових газів зменшився на 32% у порівнянні із 2021 роком через економічний спад, руйнування інфраструктури та підприємств, а також велику кількість населення, що залишило країну. Станом на 2023 рік рівень викидів становив лише 24 % порівняно з 1990 роком, що означає скорочення викидів на 76 %. Водночас, загальний обсяг інвестицій у відновлення та реконструкцію станом на кінець минулого року оцінювався у суму понад 500 млрд Євро, що неминуче призведе до зростання викидів парникових газів з нинішнього низького рівня.

“Нам необхідно чітко розуміти поточні та майбутні рівні викидів парникових газів у різних секторах, щоб приймати поінформовані рішення та уможливити перехід до низьковуглецевого розвитку та досягнення довгострокових цілей, включаючи нещодавно оновлену ціль НВВ 2 та ціль кліматичної нейтральності," – наголосив Микола Шлапак. “Більше того, враховуючи активний рух до європейської інтеграції, Україна повинна буде прискорити декарбонізацію в ключових секторах на шляху до вступу в ЄС і як майбутній член Європейського Союзу. Детальна інформація про потенціал скорочення викидів парникових газів за секторами також буде необхідна для впровадження кліматичних політик ЄС у національне законодавство."

Саме для цього Офіс зеленого переходу працює над секторальними дослідженнями потенціалу декарбонізації для ключових секторів економіки України та планує розробку національного вуглецевого бюджету за прикладом Великобританії.

Підхід Офісу зеленого переходу до розробки національного вуглецевого бюджету складається з трьох етапів:

• підготовка галузевих досліджень потенціалу декарбонізації, які дадуть відповіді на питання про можливі обсяги та вартість скорочення викидів;
• побудова кривої граничних витрат на зменшення викидів для всієї економіки на основі галузевих досліджень з метою визначення економічної доцільності різних технологій та заходів;
• розробка загального національного вуглецевого бюджету на середньостроковий період.

"Ми плануємо завершити розробку галузевих досліджень та представити перший національний вуглецевий бюджет за 2-3 роки і його регулярне оновлення та удосконалення після того. Цей документ міститиме цілі щодо викидів парникових газів для кожного сектора та опис шляхів їх досягнення", – підсумував Микола Шлапак.

Панельна дискусія продемонструвала, що національні вуглецеві бюджети можуть бути ефективним інструментом для перетворення глобальних кліматичних цілей на конкретні національні дії. Для України розробка такого бюджету особливо важлива в контексті масштабного відновлення після війни. Рішення щодо політик та інвестицій, які приймаються зараз, визначатимуть траєкторію викидів країни на десятиліття вперед.

Опубліковано 18.11.2025