Ефективне управління викидами у галузях CBAM відкриває двері на ринок ЄС
На заході від UABIO, присвяченому Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), Андрій Кітура, директор з розвитку DiXi Group та керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, представив аналіз викликів та рекомендації для українського бізнесу в контексті впровадження СВАМ.
У 2024 році 13,4% експорту України до ЄС становили товари CBAM – переважно залізо та сталь, а також цемент та добрива. Незважаючи на війну, Україна залишається найбільшим експортером товарів CBAM за фізичним обсягом, посідаючи 9-те місце серед експортерів заліза та сталі для ЄС і 3-тє місце за експортом цементу.
"Це свідчить про стратегічну важливість адаптації українського бізнесу до вимог CBAM для збереження конкурентоспроможності на європейському ринку. Щодо кількості декларантів", – зазначив Андрій Кітура.
Спікер детально розповів про новий пакет спрощень CBAM – Omnibus Simplification Package. Нове звільнення від мінімального порогу de minimis зменшить кількість імпортерів у сфері застосування з 200,000 до 18,000, при цьому зберігаючи 99,27% викидів у сфері застосування. Згідно з даними DG Taxud, це забезпечить економію коштів для імпортерів у розмірі 1,1 млрд євро та для державних органів – 87,5 млн євро, що дає чистий прибуток від запропонованого нового de minimis у розмірі 1,189 млрд євро.
До кінця 2025 року Європейська Комісія представить Review report, що оцінить можливість розширення сфери застосування CBAM на інші сектори EU ETS (нафтопереробні/хімічні заводи, паперова промисловість), непрямі викиди (чорна металургія, алюміній, водень) та downstream продукти. У 2026 році можна очікувати законодавчі пропозиції щодо розширення СВАМ.
Як приклад успішної національної стратегії адаптації до СВАМ та вуглецевого ціноутворення, Андрій Кітура представив Інвестиційну платформу з промислової декарбонізації Туреччини (TIDIP), яка за підтримки ЄБРР прагне залучити 5 мільярдів доларів США інвестицій до 2030 року для декарбонізації сталеливарного, алюмінієвого, цементного та добривного секторів, що призведе до скорочення щорічних викидів на понад 20 млн тонн СО2-екв.
україна могла б перейняти досвід інших країн, зокрема Туреччини, і мобілізувати ресурси МФР для декарбонізації промислословості. Офіс зеленого переходу розробив криві граничних витрат на скорочення викидів (MACC) для агросектору та цементної промисловості України, які показують конкретні шляхи декарбонізації з розрахунками вартості скорочення викидів.
Підсумовуючи виступ, Андрій Кітура сформулював чотири ключові рекомендації для українських компаній: якісний моніторинг викидів парникових газів (мінімум scope 1 та scope 2), розробка комплексних стратегій декарбонізації на найближчі 10+ років, вибудування довгострокової співпраці з міжнародними фінансовими інституціями та проактивний діалог з Урядом.
"Необхідно використовувати shadow carbon price при оцінці інвестиційних проектів, залучати грантове фінансування для проведення feasibility study та налагоджувати діалог з Урядом щодо запуску галузевих програм підтримки декарбонізації", – підсумував керівник Офісу зеленого переходу.
Вебінар є складовою проєкту «Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС», що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів. Організатором виступила UABIO.
Опубліковано