Впровадження Таксономії ЄС: огляд готовності національного законодавства України

1. Вступ

Перехід до безпечної, кліматично нейтральної, стійкої, більш ресурсоефективної та циркулярної економіки є ключовим для довгострокової конкурентоспроможності ринків Європейського Союзу.

У грудні 2016 року Європейська комісія уповноважила групу експертів розробити загальну та комплексну стратегію сталого фінансування. У березні 2018 року Єврокомісія опублікувала План дій щодо фінансування сталого розвитку, започатковуючи амбітну стратегію переорієнтації капіталу на інвестування з урахуванням екологічних та кліматичних аспектів.

2. Необхідність єдиних критеріїв

Впровадження сталого фінансування ускладнювалося відсутністю єдиних критеріїв для визначення сталості діяльності. Це призводило до:

• випадків грінвошингу, коли компанії позиціонували діяльність як екологічно сталу без належного підтвердження;

• розбіжностей у національних вимогах щодо маркування еко-продуктів, що ускладнювало транскордонні інвестиції.

У зв’язку з цим виникла потреба в єдиній уніфікованій системі, яка б дозволяла визначати сталість діяльності на основі гармонізованих критеріїв.

3. Таксономія ЄС: визначення та мета

Таксономія ЄС – це законодавчий акт, який встановлює принципи та технічні критерії для визначення екологічно та кліматично сталої діяльності.

Її ключові цілі:

• реалізація Паризької угоди та Європейського Зеленого курсу;

• розвиток ринків сталих інвестицій;

• протидія грінвошингу;

• впровадження принципу "Не завдавати істотної шкоди" (Do No Significant Harm, DNSH).

Таксономія ЄС допомагає інвесторам обирати діяльність, що сприяє боротьбі з кліматичною кризою та застосуванню кращих екологічних практик.

4. Застосування Таксономії ЄС

• Розробка нових зелених фінансових продуктів.

• Оцінка проєктів для спрямування фінансування.

• Регулювання нефінансової звітності та рейтингової діяльності.

• Уніфікація вимог до звітності та розкриття інформації.

5. Актуальність для України

Імплементація Таксономії ЄС в Україні обумовлена такими факторами:

• Зобов’язання в межах євроінтеграції: Україна має гармонізувати національне законодавство з європейським.

• Вимоги міжнародних партнерів: Зовнішнє фінансування часто передбачає виділення коштів на зелені активності, однак в Україні наразі відсутні національні критерії їх визначення.

• Необхідність прозорого вимірювання потоків сталого фінансування.

6. Наступні кроки

Цей документ аналізує прогалини між українським законодавством та положеннями Таксономії ЄС, а також містить перелік нормативно-правових актів, які потребують змін для її імплементації.

Таксономія ЄС є частиною ширшого законодавчого пакета сталого розвитку та фінансування, тому її норми повинні застосовуватись у поєднанні з іншими нормативними актами для доповнення та конкретизації регулювання.