Затвердження дорожньої карти впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів: аналіз ключових аспектів та перспектив для України
Офіс зеленого переходу вітає нещодавнє затвердження Кабінетом Міністрів України дорожньої карти впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ). Впровадження СТВ є надзвичайно важливим стратегічним кроком у процесі декарбонізації економіки України, виконанні зобов'язань щодо досягненню Національно визначеному внеску в рамках Паризької угоди та можливість майбутньої інтеграції з Європейською системою торгівлі квотами на викидами.
Законом України «Про основні засади державної кліматичної політики», ухваленим Верховною Радою 8 жовтня 2024р., СТВ визначена ринковим механізмом скорочення викидів парникових газів (ПГ) та інструментом реалізації державної кліматичної політики.
Механізм СТВ як ринковий стимул до декарбонізації
Система торгівлі квотами — це ринковий інструмент, що стимулює підприємства скорочувати викиди парникових газів найбільш економічно ефективним способом. Принцип її роботи полягає у встановленні загального ліміту на викиди парникових газів для галузей промисловості, які входять в сферу охоплення СТВ. Компанії отримують частину квот безкоштовно, а іншу частину - повинні докуповувати на ринку. Ті підприємства, які можуть працювати з меншими викидами, мають можливість продавати надлишок квот іншим учасникам ринку.
Система СТВ довела свою ефективність як ринковий інструмент скорочення викидів та є потенційним потужним джерелом цільового фінансування «зелених» проєктів. Так, за даними Єврокомісії станом на 2023 рік, в ЄС система СТВ допомогла скоротити викиди в секторі виробництва електроенергії, тепла і в промисловості на 47,6% у порівнянні з 2005 р. Загальні платежі від СТВ досягли 200 млрд Євро (з них 113 млрд Євро - за період 2021-2023). Згідно переглянутої Директиви СТВ у 2023 р., країни-члени ЄС зобов’язуються використовувати всі надходження від СТВ на цільові витрати, пов’язані з кліматом та енергетичним переходом.
МЗВ як передумова до впровадження СТВ
В Законі України «Про основні засади державної кліматичної політики» зазначено, що запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів здійснюється на основі результатів моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів.
8 січня 2025 року Верховна Рада внесла зміни до Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", якими відновила обов’язковість системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів в Україні. Система моніторингу та звітності була впроваджена в Україні з 2021 року, але через воєнний стан стала добровільною. Відновлення обов’язкової системи МЗВ стало надзвичайно важливим і практичним кроком на шляху впровадження СТВ.
Обґрунтування і реалістичність анонсованих строків впровадження СТВ
План реалізації СТВ передбачає три основні етапи: підготовчий (2025-2027), пілотного впровадження СТВ (з 2028) та операційного впровадження СТВ (не раніше ніж через 3 роки після скасування воєнного стану). Ці терміни значно відрізняються від тих, що очікувались раніше (запуск СТВ у 2026р.) – на жаль, війна внесла свої корективи.
Враховуючи вимушену перерву у впровадженні МЗВ, а також те, що велика кількість підприємств наразі знаходяться в зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, Законом передбачене право оператора установки не подавати звіт оператора за 2021, 2022 та 2023 звітні роки. За звітний 2024 рік оператор має право подати звіт до кінця року, в якому цей Закон набирає чинності. Оператори установок, які розташовані у зоні бойових дій, або на тимчасово окупованих територіях, відновлюють МЗВ звітність після відновлення експлуатації установки.
За досвідом впровадження СТВ в ЄС, необхідно мінімум 2-3 роки повноцінного функціонування МЗВ для забезпечення налагодження процесів збору та верифікації даних, відпрацювання системи звітності, формування об’єктивної картини викидів для встановлення базової лінії викидів ПГ в СТВ. Враховуючи це, анонсовані Урядом нові строки впровадження СТВ виглядають обґрунтованими і реалістичними.
Впровадження СТВ як захід по зниженню впливу СВАМ
Впровадження української СТВ дуже важливе і з огляду на можливість зменшення фінансового впливу СВАМ на українську економіку, оскільки вже з початку 2026 року (згідно чинної редакції Регламенту СВАМ) вступає в дію механізм купівлі СВАМ сертифікатів на кожну тонну викидів, «вбудованих» в товарі, який імпортується в ЄС. Оскільки, згідно правил СВАМ, величина коштів, що повинна бути витрачена на купівлю сертифікатів СВАМ зменшується на суму вуглецевих платежів, сплачених в країні походження товарів, очевидно, що запровадження СТВ в Україні дозволить запобігти «витоку» грошей за межі української економіки (сплачене в Україні залишається в Україні). На практиці це означатиме, що при зближенні цін на вуглець в СТВ України і ЄС, вплив СВАМ на українських експортерів буде мінімізований.
Слід зауважити, що наразі Уряд веде перемовини щодо тимчасового відступу України від дії СВАМ через важкий економічний стан внаслідок війни, але таке відтермінування не повинно розглядатись українськими експортерами як стратегія виживання і, тим більше, розвитку на конкурентних зовнішніх ринках, на яких діють механізми вуглецевого регулювання, бо від конкурентів «відтермінування» не отримаєш.
Що ще чекає попереду на шляху впровадження СТВ
Окрім розробки законодавчої бази та створення інструментів для функціонування СТВ, подальші практичні кроки повинні будуть включати визначення концепції та параметрів пілотної фази СТВ, сфери охоплення СТВ, базової лінію викидів парникових газів, обсягу (кількості) і правил розподілу безкоштовних квот серед різних галузей промисловості. Тобто, ще необхідно буде розробити економічно обґрунтовані «правила» для учасників СТВ таким чином, щоб забезпечити баланс попиту та пропозиції серед учасників, при якому рівень ціни квот повинен бути одночасно і підйомним для учасників, і достатньо високим, щоб стимулювати їх до скорочення викидів.
Виклики та можливості для українського бізнесу
Заплановане впровадження СТВ, прийнятий Закон України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», механізм СВАМ створюють низку викликів для українських підприємств, особливо енергоємних. Вони розраховані на поступове, стимулююче впровадження та посилення вимог по скороченню викидів, і дають бізнесу чіткий сигнал про необхідність готуватись до технологічного та енергетичного переходу. Очевидно, що проводити відбудову, реконструкцію і модернізацію підприємств, покладаючись на використання викопних енергоресурсів, застарілих, не ефективних технологій і стандартів, в новому регуляторному полі просто не є доцільним. Українські компанії, навіть в умовах складного фінансового становища, вже зараз повинні вести роботу по оцінці вуглецевого сліду своєї продукції, підвищення енергоефективності виробництва тощо. Проекти, які відповідають цим цілям, можуть претендувати на отримання “зеленого” фінансування. Наразі переважна більшість міжнародних фінансових установ суттєво змінили свої політики та регламенти відбору проектів для фінансування, ввели ряд критеріїв щодо зеленої складової в проєктах тощо. Наявні безкоштовні програми обміну досвідом та технічної допомоги, яка надається за грантові кошти країн-партнерів, є можливості залучення грантового та пільгового фінансування на реалізацію «зелених» проєктів.
Опубліковано