Європейська Комісія запропонувала значне спрощення регулювання в сфері сталого розвитку

26 лютого 2025 року Європейська Комісія ухвалила новий пакет пропозицій, спрямований на спрощення регулювання в ЄС, посилення конкурентоспроможності та залучення додаткових інвестицій. 

Комісія ставить перед собою амбітну ціль щодо спрощення регулювання на 25% загалом і на 35% для малих та середніх підприємств (МСП). Перші пакети пропозицій (як їх називають у ЄС - Omnibus) передбачають значне спрощення вимог у таких сферах:

• звітність у сфері сталого розвитку (CSRD та EU taxonomy for sustainable activities)
• директива про належну перевірку сталого розвитку (CSDDD)
• механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM)
• інвестиційні програми ЄС

Якщо пропозиції будуть ухвалені та впроваджені відповідно до поточного плану, за попередніми оцінками ЄК, вони дозволять знизити щорічні адміністративні витрати приблизно на 6,3 мільярда євро та мобілізувати додаткові 50 мільярдів євро державних і приватних інвестицій.

Основні зміни у сфері звітності зі сталого розвитку (CSRD та таксономія ЄС):

• Скорочення охоплення CSRD: приблизно 80% компаній будуть виключені з-під дії CSRD. Основний фокус залишиться на найбільших компаніях, які мають значний вплив на людей і довкілля.
• Зменшення навантаження на малий бізнес: великі компанії, що підпадають під CSRD, не повинні накладати надмірні вимоги до сталого розвитку на менші компанії у своїх ланцюгах постачання.
• Відтермінування вимог CSRD: компаніям, які зараз підпадають під CSRD і повинні звітувати з 2026 або 2027 року, буде надано додаткові два роки, тобто до 2028 року.
• Зменшення обсягу вимог до звітності за таксономією ЄС: ці зобов’язання стосуватимуться лише найбільших компаній (відповідно до CSDDD), а інші великі компанії, що підпадають під майбутній CSRD, зможуть добровільно подавати звіти. Це дозволить суттєво знизити витрати для малого бізнесу, зберігаючи при цьому можливість доступу до сталого фінансування.
• Запровадження можливості часткового звітування відповідно до таксономії ЄС: це сприятиме поступовому екологічному переходу та підтримуватиме розвиток фінансування трансформаційних процесів.
• Фінансовий поріг суттєвості для таксономії ЄС: запроваджується порогове значення суттєвості у звітності за таксономією, а також скорочення шаблонів звітності на 70%.
• Спрощення критеріїв “Не завдавати значної шкоди” (DNSH): першочергово будуть спрощені вимоги щодо запобігання забрудненню та контролю за використанням і присутністю хімічних речовин у всіх секторах економіки, а надалі планується ревізія та спрощення всіх DNSH-критеріїв.
• Коригування ключових показників таксономії для банків: головний показник таксономії для банків Green Asset Ratio (GAR) буде змінено. Банки зможуть виключати з розрахунку GAR компанії, які не підпадатимуть під CSRD (тобто компанії з менш ніж 1000 працівників і оборотом менше €50 млн).
• Фактично підтверджено, що певні компанії з-поза меж ЄС, які ведуть бізнес на території ЄС та перевищують встановлені критерії, повинні звітувати у 2029 році за фінансовий рік 2028. Строки подання звітності для компаній з-поза меж ЄС не змінились.   

Основні зміни щодо добровільної та обов’язкової звітності зі сталого розвитку (ESRS):

• Запровадження добровільного стандарту для компаній, що не підпадають під обов’язкову звітність
• Європейська комісія пропонує добровільний стандарт для компаній, які не зобов'язані звітувати за CSRD.
• Цей стандарт базуватиметься на VSME (Voluntary SME Standard), розробленому EFRAG.
• Комісія планує ухвалити цей добровільний стандарт як делегований акт.
• Оновлення ESRS
• Комісія має намір переглянути перший набір стандартів ESRS, щоб спростити та оптимізувати вимоги до звітності.
• Делегований акт для оновлення ESRS буде ухвалений не пізніше ніж через шість місяців після набуття чинності цієї пропозиції.
• Основні зміни включають:
• Зменшення кількості обов’язкових показників через видалення найменш важливих для загального звітування про сталий розвиток.
• Пріоритизація кількісних показників над описовими текстами.
• Чіткіше розмежування між обов’язковими та добровільними показниками, зберігаючи сумісність із глобальними стандартами звітності.
• Подальші удосконалення ESRS
• Чіткіше формулювання положень стандартів для усунення невизначеностей.
• Підвищення узгодженості ESRS з іншими законодавчими актами ЄС.
• Надання чіткіших інструкцій щодо застосування принципу суттєвості, щоб компанії звітували лише про матеріальну інформацію.
• Мінімізація ризику того, що аудитори вимагатимуть надання зайвої інформації або що компанії витрачатимуть надмірні ресурси на оцінку суттєвості.
• Спрощення структури та презентації стандартів.
• Посилення сумісності з глобальними стандартами сталого розвитку.
• Додаткові зміни за результатами першого застосування ESRS для вдосконалення стандартів.

Основні зміни у сфері належної перевірки сталого розвитку (CSDDD):

• Спрощення вимог до належної перевірки для зниження зайвої складності та витрат. Основна увага буде приділятися прямим бізнес-партнерам, а періодичні оцінки та моніторинг партнерів проводитимуться раз на 5 років замість щорічних, з можливістю додаткових перевірок за необхідності.
• Зменшення навантаження на МСП та середні підприємства, обмеживши обсяг інформації, яку можуть запитувати великі компанії під час вивчення ланцюгів постачання.
• Більше часу на підготовку: відтермінування вимог щодо належної перевірки до 26 липня 2028 року для найбільших компаній, але при цьому прискорення ухвалення відповідних рекомендацій до липня 2026 року.

Основні зміни у CBAM:

• Звільнення малих імпортерів від зобов’язань CBAM, що охоплює близько 182 000 імпортерів (90% усіх імпортерів, переважно МСП), шляхом встановлення річного порогового значення у 50 тонн імпорту. При цьому CBAM і надалі охоплюватиме 99% викидів у сфері регулювання.
• Спрощення правил для компаній, які залишаються під CBAM: зменшення адміністративного навантаження на декларантів CBAM, спрощення розрахунку вбудованих викидів та вимог до звітності.
• Майбутнє розширення CBAM: охоплення додаткових секторів ETS, продукції з доданою вартістю та нова законодавча ініціатива щодо подальшого розширення CBAM у 2026 році.

Пропозиції щодо інвестиційних програм (InvestEU, EFSI та інші фінансові інструменти):

• Збільшення інвестиційного потенціалу ЄС - очікується залучення 50 мільярдів євро додаткових публічних і приватних інвестицій.
• Посилення InvestEU для підтримки стратегічних напрямів, таких як Конкурентоспроможний компас та Зелена промислова угода.
• Спрощення адміністративних вимог для партнерів, фінансових посередників і кінцевих бенефіціарів, насамперед МСП. Очікується економія витрат у розмірі 350 мільйонів євро завдяки заходам зі спрощення.
• Полегшення участі держав-членів у програмі, що дозволить мобілізувати більше приватних інвестицій.

Наступні кроки з впровадження змін

• Законодавчі пропозиції будуть подані до Європейського Парламенту та Ради для розгляду та затвердження.
• Зміни у CSRD, CSDDD та CBAM набудуть чинності після узгодження сторонами та публікації в Офіційному журналі ЄС.
• Пріоритетний розгляд пакету змін, особливо щодо відтермінування вимог CSRD та дедлайну імплементації CSDDD.
• Оновлення делегованого акта щодо таксономії ЄС буде ухвалене після громадських консультацій та набере чинності після завершення періоду перевірки Європейським Парламентом і Радою.

Що це буде означати для України і зобов'язань українського бізнесу у сфері звітності зі сталого розвитку

В Україні основним драйвером регулювань у сфері сталого розвитку стала Стратегія, яку прийняв уряд 10 жовтня 2024 року (Стратегія запровадження звітності зі сталого розвитку для українських підприємств). Це один з найбільш практичних урядових документів у сфері ESG і є значним кроком на шляху до сталого бізнесу та інтеграції України з ЄС. Стратегія – не лише формальний документ, а амбітний план, що покладає на бізнес завдання у прозорому управлінні та відповідальності. Вона визначає базу на основі європейських стандартів ESRS, з додатковими процедурами аудиту та контролю, що сприятимуть довірі до звітності.

У рамках реалізації стратегії, зокрема, розробляються зміни до українського законодавства, яке буде імплементувати обов'язковість звітності зі сталого розвитку для певних категорій підприємств. Мінфін розробив відповідні пропозиції до законів України. У зв'язку із очікуваним прийняттям масштабних змін в законодавство ЄС, Україна також мусить скоригувати скоригувати критерії та строки відповідних зобов'язань по звітності зі сталого розвитку.

Нагадуємо, що дізнатись більше про директиву зі сталого розвитку ЄС (CSRD) можна ознайомившись із аналітичним документом Офісу зеленого переходу.

Опубліковано 26.02.2025