Анг

Як формувати компетенції для зеленої трансформації економіки України

28 квітня Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України провів практичний вебінар спільно з Національним університетом харчових технологій. Представники закладів вищої освіти, державних органів та бізнесу обговорювали спільний виклик: як підготувати фахівців для зеленої трансформації, коли ринок уже змінився, а освіта ще наздоганяє.

Вебінар відкрив ректор Національного університету харчових технологій Олександр Шевченко, який у вітальному слові наголосив на ролі університетів у подоланні розриву між потребами ринку та освітніми програмами. Він підкреслив, що зелена трансформація вже формує нові вимоги до фахівців та потребує більш тісної взаємодії між освітою, державою та бізнесом.

Керівник Офісу зеленого переходу Андрій Кітура розпочав з економічного контексту. Україна конкурує з усім світом як мала відкрита економіка, і структурне безробіття тут особливо болюче: бізнес не знаходить потрібних спеціалістів , а люди – гідної роботи. На його думку, ключова причина в тому, що знання і навички, якими володіє значна частина працездатного населення, не відповідають запитам ринку. Виправити це за кілька років нереально, але університети, які адаптуються першими, виграють у конкуренції за студентів. 

Держава вже формує відповідь на цей виклик. Національний план з енергетики та клімату, схвалений урядом у червні 2024 року, виходить за межі енергетики та охоплює розвиток людського капіталу, зокрема через співпрацю в оновленні освітніх програм, формуванні міждисциплінарних компетентностей і скороченні кадрового дефіциту. Андрій Фролов, який координує впровадження НПЕК у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, наголосив, що реалізація цих цілей неможлива без узгоджених дій між ключовими стейкхолдерами:

«Жоден з цих елементів не працює ізольовано. Розвиток людського капіталу є стратегічним пріоритетом і ключовою умовою успішної трансформації та інтеграції України до європейського простору».

Усвідомлюючи прогалину між запитом роботодавців та системою освіти для фахівців у сфері сталого розвитку та охорони довкілля, Офіс зеленого переходу прагне визначити конкретні навички та компетенції, які потрібно інтегрувати у навчальний процес. На початку 2026 року Офіс зеленого переходу розпочав дослідження ринку праці, аби визначити потреби роботодавців. Експерт з питань зміни клімату Микола Шлапак представив перші результати - від початку року було зібрано інформацію про понад 220 вакансій у сфері охорони довкілля та сталого розвитку. 

Більшість відкритих позицій можна згрупувати у такі типові ролі:

  • Еколог / інженер з охорони навколишнього середовища - 95 вакансій з початку року;

  • Інженер з охорони праці та навколишнього середовища - 23 вакансії;

  • ESG менеджер - 35 вакансій;

  • Консультант / експерт у сфері сталого розвитку - 19 вакансій;

  • Консультант / експерт із екологічної та соціальної оцінки проєктів - 8 вакансій;

  • Менеджер проєктів / аналітик / радник - 31 вакансія.

Роль ESG-менеджера є відносно новою, але стрімко розвивається переважно у банківському секторі, де вимоги до міжнародного фінансування зобов’язують оцінювати екологічні та соціальні ризики позичальників. Микола Шлапак відзначив важливість адаптації освітніх програм для підготовки відповідних фахівців: «Позиція ESG-менеджера - це приклад запиту ринку, для якого поки що немає рішення в університетів. З'являються окремі короткострокові програми та курси, але їх інтеграція у систему вищої освіти поки що обмежена».

Головна спеціалістка відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» Людмила Лісова звернула увагу на нові можливості програми “Horizon Europe” як інструменту не лише фінансування, а й формування системних підходів до розвитку компетенцій для зеленого переходу. За її словами , участь у таких проєктах дозволяє закладам вищої освіти налагоджувати тісну взаємодію з українськими та міжнародними стейкхолдерами.Загалом із 2024 року Україна підписала 246 грантових угод у рамках програми та залучила понад 60 мільйонів євро, а у 2026–2027 роках для українських учасників передбачено додаткову підтримку.

Представник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Західноукраїнського національного університету Олександр Длугопольський звернув увагу на необхідність вимірювання прогресу в освіті для сталого розвитку. За його словами, ЗВО часто фокусуються на процесах, тоді як важливо оцінювати реальні зміни, зокреме те, як трансформується поведінка та компетентності здобувачів. Він підкреслив необхідність переходу від показників активностей до показників результату, а також інтеграції сталого розвитку в усі функції університету. За відсутності чітких і вимірюваних KPI такі зміни ризикують залишатися декларативними.

Окрему увагу приділили практичному досвіду закладів вищої освіти. Під час заходу було представлено практичні напрацювання від трьох університетів: 

  • Національний університет харчових технологій, 

  • КНУ імені Тараса Шевченка,

  • Луцький національний технічний університет

Усі три приклади об'єднує проактивний підхід до змін: університети не чекали оновлення стандартів вищої освіти, а вже сьогодні адаптують освітні програми до запитів ринку через міжнародні проєкти, впровадження міждисциплінарних програм, розвиток партнерств із бізнесом та державними інституціями.

 

Опубліковано