Український бізнес підтримує впровадження ESG: що потрібно знати компаніям про звітність зі сталого розвитку вже зараз
В умовах посилення глобальних вимог до прозорості та сталості бізнесу, українські компанії активно адаптуються до нової реальності. Про це говорили під час онлайн-заходу Офісу зеленого переходу: "Практики підготовки звітності про сталий розвиток у відповідності до вимог Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD)". Подія забрала провідних експертів та представників українського бізнесу. Учасники обговорили виклики та поділились практичним досвідом, пов'язані з європейськими стандартами звітності зі сталого розвитку (ESRS), що стануть обов'язковими для багатьох вже у найближчому майбутньому.
Андрій Кітура, директор з розвитку DiXi Group та керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України, відкриваючи захід, підкреслив стратегічне значення адаптації українського бізнесу до нових європейських стандартів.
"Впровадження CSRD та ESRS – це не просто формальна вимога, а стратегічна можливість для українських компаній інтегруватися у світові ринки, підвищити свою привабливість для інвесторів та сприяти сталому розвитку економіки", – зазначив Андрій Кітура.
Після загального огляду важливості Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD) для українського бізнесу, Олексій Яцюк, експерт з ESG Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України, заглибився у перші враження та практичні аспекти впровадження. Він поділився ключовими спостереженнями щодо поточних тенденцій у сфері звітності зі сталого розвитку.
"Базувати стратегію сталого розвитку лише на вимогах ЄС — неефективно. Вона має ґрунтуватися на цінностях і цілях компанії", – наголосив спікер. Експерт також відзначив, що звіти стають структурованими та формальними, наближеними до фінансових, і спостерігається зрілість і серйозність підходів до розкриття ESG-інформації.
За словами Олексія, суттєвими темами щодо відповідної звітності для всіх залишаються клімат, трудові ресурси та етика ведення бізнесу. "Український бізнес підтримує ESG, але чекає на чіткі правила та інструкції", – додав Олексій Яцюк, наголосивши на важливості використовувати практику європейських компаній як "живу адаптацію" до CSRD/ESRS та розпочати збір ESG-даних ще до офіційних зобов'язань.
Варто зазначити, що в рамках виступу також згадувалися результати комплексного дослідження "ESG звітність: аналіз практик розкриття інформації".
З деталями дослідження та презентацією Олексія Яцюка можна ознайомитись, натиснувши на фотографії нище.
Про глибокий аналіз вимог CSRD та ESRS розповів і Андрій Грис, начальник управління соціальних та екологічних ризиків АБ «Укргазбанк» та Голова ESG комітету Незалежної асоціації банків України, який поділився досвідом фінансового сектору. Він акцентував на тому, що подвійна матеріальність (DMA) є ключовим аспектом для банків.
"Оцінка подвійної суттєвості – це ключ до ефективної ESG-звітності, яка враховує не лише вплив бізнесу на довкілля та суспільство, а й фінансові ризики та можливості", – підкреслив спікер, висвітлюючи можливості та виклики впровадження DMA у банківській сфері.
Презентація Андрія Гриса доступна за покликанням, натиснувши на фото.
Досвідом та висновками щодо поточної практики європейських компаній та подальших кроків для українського бізнесу поділилася Людмила Циганок, Президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), яка закликала до негайної дії.
"Перші проаналізовані нами в ESG Liga PAEW CSRD-звіти виявили парадокс: компанії охоче говорять про ризики, але мовчать про можливості. 95% звітують про загрози, лише 16% — про потенціал сталого розвитку. Ми бачимо, як звітність використовується як інструмент відповідності, а не трансформації. Це не провал, а сигнал: компанії лише навчаються бачити сталий розвиток не як тягар, а як економіку нової генерації. Для українського бізнесу це шанс не копіювати помилки, а піти далі — одразу будувати зв’язок між ESG і фінансовою сталістю, між аналітикою і дією. Ми вважаємо за необхідне спільно формувати «український адаптований стандарт ESG», що врахує реалії війни та залишить простір для людяності, поступу, довіри", - наголосила Людмила Циганок. Експертка також рекомендувала використовувати наявні стандарти (GRI, TCFD, SASB) як фундамент для поступового переходу на ESRS.
Презентація Людмили Циганок доступна за покликанням, натиснувши на фото.
Розуміння того, як впровадити ці стандарти на практиці, є ключовим, і саме про це розповіла Юлія Кувітанова, директорка з екологічної сталості Softserve, поділившись досвідом міжнародних технологічних компаній у підготовці сталої звітності. Кувітанова наголосила на важливості попередньої підготовки компанії, інтеграції управлінських практик, вибудовування внутрішніх процесів, а також залучення і навчання персоналу.
"Щоб ефективно впровадити ESG стратегію у великій компанії, необхідно почати із глибинного аналізу внутрішніх процесів, збору і аналізу даних, а також перевірки їх на відповідність стандартам. Стандарти ESRS можуть бути чудовим інструментом для старту роботи над ESG стратегією. Крім того, важливо залучати та навчати практикам ESG широке коло персоналу та різні підрозділи – від керівників вищої ланки до фахівців, відповідальних за збір даних. За нашою практикою, починати варто з ключового менеджера, який буде локомотивом цих змін, а далі залучати фінансовий, юридичний, HR-відділи та операційні підрозділи. Розподіл ролей має бути чітким, де кожен напрямок відповідає за свій блок даних, а зовнішні консультанти можуть бути залучені для стратегічного наставництва та аудиту процесів", – зазначила Юлія Кувітанова.
Завершуючи серію виступів з практичними кейсами, Павло Попов, Начальник управління сталого розвитку, зв’язків з інвесторами та органами влади, Астарта, представив досвід підготовки нефінансової звітності у великому агропромисловому холдингу. Він детально описав етапи підготовки звітності за вимогами CSRD, включаючи створення окремого підрозділу зі сталого розвитку, залучення ключових внутрішніх підрозділів компанії, розробку внутрішніх процедур проведення комплексної перевірки та моделі оцінки впливів, ризиків і можливостей (ВРМ), залучення стейкхолдерів та підготовку до аудиту нефінансової звітності.
"Нефінансова звітність – це не лише про відповідність європейському законодавству. Це - про прозорість, довіру та репутацію компанії у взаємовідносинах з нашими партнерами” – підкреслив Павло Попов.
Ознайомитись з презентацією Павла Попова можна за покликанням, натиснувши на фото.
Переглянути запис події можна за покликанням нище.
Цей захід відбувся за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів в рамках Програми розвитку приватного сектору Нідерландського агентства підприємництва (RVO.nl).
Офіс зеленого переходу є незалежним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві економіки України, який допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України. Офіс зеленого переходу здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку та імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП».
Опубліковано