Практики ESG: як топ-компанії ЄС адаптуються до нових стандартів
Дослідження практик нефінансової звітності серед 30 провідних компаній ЄС та Великої Британії за 2022–2024 роки виявило кардинальні зміни у підходах до розкриття інформації про сталий розвиток. Експерти фіксують якісні зрушення, які дають українському бізнесу чіткі орієнтири для підготовки до майбутніх вимог.
Детальний аналіз практик 30 провідних компаній ЄС та Великої Британії за 2022–2024 роки представлено у спеціальному дослідженні, яке містить конкретні приклади звітів зі скріншотами та фрагментами реальних документів.
"Ми спостерігаємо справжню трансформацію корпоративної звітності в Європі. Компанії не просто формально адаптуються до нових стандартів CSRD/ESRS, а кардинально переосмислюють структуру своїх звітів", — коментує Олексій Яцюк, експерт з ESG Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України.
Результати дослідження показують, що до повноцінного впровадження стандартів ESRS більшість компаній користувались добровільними фреймворками. Домінантним серед них був GRI Standards, який застосовували як повноцінну основу або в поєднанні з іншими стандартами — SASB, TCFD, UNGC, SDG.
У звітах за 2023–2024 роки помітна трансформація структури: компанії почали адаптуватися до вимог CSRD/ESRS, про що свідчать не лише формальні заяви, але й поява структурованих розділів, прив'язаних до тем і підтем ESRS, розширення кількісного розкриття, подвійна суттєвість і обґрунтування вибору показників.
Особливу увагу дослідники приділили аналізу розкриття за ключовими стандартами. Найбільш детально компанії звітують за ESRS E1 (Кліматичні зміни), ESRS S1 (Власний персонал) та ESRS G1 (Поведінка у сфері ведення бізнесу). За даними аналізу, 24 компанії з 30 досліджуваних активно розкривають інформацію про власний персонал, що робить цю тему найпопулярнішою.
Паралельно з адаптацією до ESRS компанії активно впроваджують вимоги Таксономії ЄС. Більшість компаній у вибірці звітують відповідно до Таксономії: надають структуровану інформацію про обсяги CapEx, OpEx і обороту, що відповідають критеріям сталої діяльності у форматі таблиць, супроводжене методологічними поясненнями.
Критично важливим елементом нової екосистеми звітності стає зовнішнє завірення. З 2024 року компанії, на які поширюється CSRD, зобов'язані забезпечувати обмежену впевненість своїх нефінансових розкриттів. Найчастіше використовується стандарт ISAE 3000, хоча низка аудиторських компаній уже починає готуватися до переходу на новий стандарт ISSA 5000.
Директива CSRD передбачає перехід від завірення обмеженої впевненості до достатнього рівня завірення до 2028 року, хоча регуляторний пакет Omnibus може скасувати такий перехід.
Розглянуті компанії мають довгу історію звітування зі сталого розвитку та демонструють високий рівень підготовленості до нового регуляторного середовища. Їхня звітність містить повноцінний набір екологічних, соціальних і управлінських даних, заснованих на вимірюваних метриках.
"Вивчення досвіду звітування провідних компаній ЄС дає можливість українським стейкхолдерам підготуватися до впровадження національних вимог звітування зі сталого розвитку, визначити власні прогалини у процесах сталої трансформації та готовності до розкриття", — підсумовує Олексій Яцюк.
Дослідження детально аналізує систему ESG-звітування на конкретних прикладах європейських компаній, включаючи фрагменти реальних звітів та скріншоти. На основі цього аналізу виокремлено ключові тренди у звітуванні та продемонстровано найкращі практики, зокрема у сферах кліматичних ризиків, викидів парникових газів, енергоспоживання, управління персоналом та етики бізнесу.
Важливо забезпечити відповідність не лише змісту звітів, а й їх структури, мови, формату подання, включно з інтеграцією нефінансових показників до управлінської звітності та стратегічних документів.
Повне дослідження з детальним аналізом практик 30 провідних європейських компаній стане корисним ресурсом для українських практиків з бізнесу, консультантів та компаній, які планують впроваджувати ESG-звітність. Матеріал містить конкретні приклади, скріншоти звітів та покрокові рекомендації для адаптації європейського досвіду до українських реалій.
Опубліковано