Етапи оцінки подвійної матеріальності (DMA)
Процес оцінки подвійної матеріальності можна розділити на вісім послідовних етапів, від формування методології до зовнішнього завірення результатів. Такий поділ на етапи представила ESG-експертка Вікторія Олісневич у презентації «Етапи оцінки подвійної матеріальності (DMA)» на вебінарі Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
Перші етапи готують основу для самої оцінки. Методологія DMA фіксує послідовність етапів, шкали, критерії та пороги матеріальності, підхід до залучення зацікавлених сторін тощо. Далі компанія вивчає контекст власної діяльності, зокрема бізнес-модель і стратегію, організаційну структуру, географію, ланцюг створення вартості та регуляторне середовище.
Наступним кроком формується перелік ESG-тем для оцінки. Стандартний перелік тем і підтем ESRS доповнюють специфічними для компанії темами, якщо він не повністю відображає особливості діяльності компанії. Якщо висновок про матеріальність чи нематеріальність теми очевидний з контексту діяльності компанії, його можна зафіксувати без детальної оцінки кожного можливого впливу, ризику чи можливості. Такий підхід називають “top-down” підходом. Він був запроваджений Спрощеними стандартами ESRS.
Коли перелік тем визначений, для кожної з них складається перелік позитивних і негативних, існуючих і потенційних впливів. Для кожного впливу за попередньо сформованою шкалою оцінюють серйозність, що включає масштаб, охоплення і невідворотність впливу, а для потенційних впливів додатково оцінюють ймовірність їх настання. На практиці компанії підходять до цього розрахунку по-різному. Наприклад, компанія Borregaard формує окремі деталізовані шкали для екологічних і соціальних впливів. У OLB Bank серйозність впливів розраховують як середнє арифметичне відповідних критеріїв, а для підсумкового результату застосовують середнє геометричне.
Для оцінки фінансової матеріальності формується перелік ризиків і можливостей за визначеними темами. Для кожного з них визначається ймовірність і потенційний масштаб фінансового ефекту, а саму оцінку узгоджують із загальною системою ризик-менеджменту компанії. Якщо компанія вже має внутрішню шкалу для оцінки ризиків, її можна адаптувати для цілей DMA.
Залучення зацікавлених сторін впливає на результати оцінки DMA. Перша група зацікавлених сторін залучається до консультацій стосовно впливів компанії. До неї належать працівники, місцеві громади, органи влади, споживачі, підрядники, громадські організації і навіть природа як «мовчазна зацікавлена сторона». Друга група об'єднує користувачів звітності зі сталого розвитку: інвесторів, кредиторів, банки, страхові компанії, бізнес-партнерів, аналітиків. Формати взаємодії з зацікавленими сторонами можуть включати інтерв'ю, опитування, онлайн-анкети, робочі зустрічі, фокус-групи та консультації.
Після завершення оцінки матеріальності впливу та фінансової матеріальності компанія переходить до фіналізації результатів. На цьому етапі бажано консолідувати результати оцінки у матрицю матеріальності. Вона дозволяє показати, які теми є матеріальними з точки зору впливу компанії на людей і довкілля, які є матеріальними з точки зору впливу на фінансовий стан самої компанії, а які є матеріальними одночасно за двома вимірами.
Валідація результатів DMA має відбуватися із залученням відповідальних функцій компанії. Фінальні висновки мають бути погоджені на відповідному управлінському рівні, оскільки DMA впливає не лише на зміст звіту, а й на стратегічні пріоритети, управління ризиками, планування ресурсів і комунікацію з ринком. Наступним етапом є звітування за результатами DMA.
«Головний практичний принцип підготовки до завірення полягає в тому, що кожне суттєве твердження у звіті про процес DMA має бути підтверджене робочими матеріалами», – зазначила Вікторія Олісневич. Йдеться про методологію, таблиці оцінок, протоколи обговорень, докази залучення зацікавлених сторін та пояснення ключових професійних суджень.
Наскільки складно ці кроки проходити на практиці, показало опитування чотирьох українських компаній, які вже пройшли через DMA. Три з них повністю або частково залучали зовнішніх консультантів, а одна провела оцінку власними силами на основі методологічних шаблонів EFRAG. Усі чотири використовували матрицю матеріальності, а тривалість процесу коливалася між 3 і 12 місяцями. Таку різницю пояснюють відмінностями у бізнес-моделях, доступності даних, досвіді команди та наявних ресурсах. Свою результативність компанії оцінили в середньому на 7-8 балів з десяти. Найбільшим спільним викликом стало обґрунтування оцінок впливів, ризиків і можливостей, цей етап виявився найбільш ресурсомістким для всіх чотирьох компаній. Із труднощами інтеграції DMA у стратегічне планування, ризик-менеджмент і управлінські рішення зіткнулися ще три учасниці опитування.
Учасники опитування поділилися й практичними порадами для тих, хто лише починає. Вони радять заздалегідь вивчити вимоги стандарту, навчити команду і сформувати робочу групу, документувати джерела даних на кожному етапі, залучати вище керівництво та чітко аргументувати докази, на яких базуються присвоєні оцінки.
Повний текст дослідження доступний на сайті Офісу зеленого переходу: Завантажити (pdf)
Офіс зеленого переходу є незалежним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Він допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України і працює за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку. Імплементує проєкт ГО «ДІКСІ ГРУП».
Опубліковано