ESG стандарти і вимоги в ЄС та Україні — зміни та очікування

ESG стандарти і вимоги в ЄС та Україні — зміни та очікування

Європейський Союз входить у фазу масштабного перегляду регулювань корпоративної звітності зі сталого розвитку. Пакет змін Omnibus I може скоротити кількість компаній, зобов'язаних звітувати за CSRD, на 80-85%, а оновлені стандарти ESRS 2025 зроблять простішим сам процес звітності — навіть для тих, хто не зобов'язаний звітувати, але має інші мотиви це робити.

Це створює додаткову невизначеність для українського бізнесу щодо оцінки, чи попадає він під вимоги звітності і коли. Для українського бізнесу це дає і нові можливості (доступ до міжнародного капіталу, доступ до ринків ЄС), і нові виклики (нові форми звітності).

Офіс зеленого переходу представив комплексний аналіз змін у європейських ESG-регулюваннях та їхнього впливу на український бізнес.

Переглянути запис презентації дослідження можна за посиланням.

Європейська комісія представила пакет Omnibus I як частину програми конкурентоспроможності та "чистої" індустріалізації ЄС. За підрахунками ЄК, Omnibus I дає понад €6 млрд загального адміністративного полегшення, з яких приблизно €4,4 млрд щорічного скорочення витрат бізнесу від запровадження звітності за CSRD/ESRS.

Дослідження виявило три базові сценарії перегляду CSRD. Пропозиція Єврокомісії передбачає підвищення порогу до понад 1000 працівників. Позиція Ради ЄС додає критерій нетто-обороту понад €450 млн. Найрадикальніший варіант Юридичного комітету Європарламенту (JURI) пропонує понад 3000 працівників плюс понад €450 млн нетто-обороту.

"Процедури внесення змін до ESG директив в ЄС — це складний багаторівневий процес. Omnibus-зміни є частиною ширшої програми, яка включає також Clean Industrial Deal, Competitiveness Compass та потенційно ще 40+ актів ЄС," — пояснює Андрій Кітура, директор з розвитку DiXi Group, керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.

Аналіз позицій політичних груп у Європарламенті показує, що головні партії ЄП схильні прийняти за основу варіант Єврокомісії, але найбільша партія EPP (188 депутатів), яку представляє голова ЄК, хоче більш радикально зменшити охоплення CSRD — на 65% підтримуючи варіант Ради ЄС з підвищеним фінансовим порогом.

Щоб допомогти компаніям зорієнтуватися в тому, чи підпадає їхня діяльність під вимоги звітності і коли — за діючими нормами і тими, що приймуть — Офіс зеленого переходу розробив онлайн-інструмент самоаналізу.

Відповідаючи на близько 3–5 питань в онлайн-інструменті самоаналізу, компанія отримує чітку відповідь: за яким сценарієм вона підпадає під вимоги, коли та який обсяг звітності їй доведеться готувати.

Форма та інструкція доступні за покликаннями.

Аналіз ставлення різних стейкхолдерів демонструє значну поляризацію: інвестори, банки, науковці і екологічні організації виступають проти скорочення охоплення звітності зі сталого розвитку, але деякі бізнес-асоціації, а головне — політичні партії, виступають за скорочення. Спільну заяву на підтримку збереження ядра CSRD підписали понад 470 учасників: 132 інвестори (Allianz SE, Nordea AM, Union Investment), 87 компаній (IKEA, ALDI SOUTH, Nokia, H&M, Nestlé) та 92 інші організації. Понад 260 європейських дослідників бізнесу оприлюднили "The Copenhagen Declaration" із закликом інтегрувати наукові докази в процес Omnibus.

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард застерегла законодавців: "Запропоноване звуження охоплення CSRD призведе до того, що кліматичних даних на рівні компаній стане менше; це послабить нашу спроможність робити детальну оцінку кліматичних фінансових ризиків."

Переглянути запис із детальним аналізом позицій можна за посиланням.

Паралельно з політичними дебатами, 31 липня 2025 року EFRAG опублікував драфт оновлених стандартів звітності ESRS 2025 із радикальним скороченням показників: мінус 57% обов'язкових datapoints, мінус 100% добровільних, сумарно мінус 68% від версії 2023 року. Офіс зеленого переходу проаналізував драфти і виклав детальні висновки у публікації.

"EFRAG запропонував радикально зменшити кількість показників для звітності. Хоча сам факт зменшення переліку можливих показників для звітності не обов'язково означає зменшення навантаження на компанії, які ці звіти будуть зобов'язані складати," — пояснює Олексій Яцюк, експерт з ESG Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.


"З головного — структура ESRS залишилась незмінною: все ті ж 2 загальних і 10 тематичних стандартів. Також зберігається підхід подвійної суттєвості (хоч і значно спрощена процедура) при визначенні показників звітності, що є особливістю і відмінністю європейських стандартів від інших (GRI чи IFRS). А от від ідеї створення галузевих стандартів повністю відмовились."

Повний розбір змін доступний у дослідженні.

Для українського бізнесу зміни в європейських регуляціях мають прямий вплив. За розрахунками Офісу зеленого переходу, за поточними критеріями CSRD в Україні охоплюються близько 2966 підприємств. Галузевий розподіл: промисловість 30%, агробізнес 20%, енергетика 15%, фінанси 15%, транспорт і логістика 10%. За оновленими критеріями Omnibus від ЄК кількість скорочується до приблизно 334 підприємств.

В Україні критерії, вимоги і стандарти звітності мають бути синхронізовані із правилами в ЄС через зміни в законодавство. Тобто остаточні параметри того, хто і коли буде зобов'язаний звітувати в Україні, залежать від рішень по CSRD та ESRS в самому ЄС.

"Для українського бізнесу головний висновок: навіть якщо формальні вимоги CSRD стануть менш жорсткими, ринкові вимоги залишаться. Компанії все одно отримуватимуть індивідуальні запити на ESG-дані — чи то від європейських партнерів, чи від банків, які оперують міжнародним капіталом. Різниця в тому, що без стандартизованих форм це коштуватиме дорожче і забиратиме більше часу," — підсумовує Андрій Кітура.

Переглянути повний запис презентації та завантажити матеріали можна за посиланням.

Офіс зеленого переходу — незалежний консультативно-дорадчий орган при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, який допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України.

Офіс зеленого переходу здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку та імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП».