ESG-регулювання після Omnibus I:  що змінилось і що це означає для України

ESG-регулювання після Omnibus I: що змінилось і що це означає для України

Євросоюз ухвалив Omnibus I і суттєво переглянув вимоги до корпоративної звітності зі сталого розвитку. Для українського бізнесу, який орієнтується на європейські ринки, це не абстрактна регуляторна зміна: нові правила вже формують вимоги банків, інвесторів і великих партнерів. 30 березня 2026 року Офіс зеленого переходу спільно з KSE Graduate Business School обговорив, що саме змінилось, на кого поширюються нові вимоги і що робити компаніям вже зараз.

Що змінив Omnibus I і чого не змінив

Ухвалений Радою ЄС пакет Omnibus I переглянув ключові параметри директиви CSRD. Головна зміна стосується порогових критеріїв для обов'язкового звітування: тепер під дію директиви підпадають компанії з понад 1000 працівників та оборотом від 450 млн євро. За оцінками, це скорочує пул зобов'язаних звітувати у ЄС приблизно на 80%. Але навіть у скороченому переліку залишаються тисячі компаній, зокрема й ті, що працюють в Україні або мають тут дочірні структури. Пакет також юридично закріпив захист малого і середнього бізнесу в ланцюгах постачання: великі компанії тепер не можуть вимагати від МСБ більше інформації, ніж передбачено стандартом VSME. На практиці такі запити вже надходять незалежно від того, чи підпадає компанія під обов'язкові вимоги.

«Ухваливши цей пакет, вони фактично нарешті закріпили всі ці правила в Європейському Союзі і дали чітке розуміння, як вони виглядатимуть, які компанії мають звітувати і коли», — пояснив Олексій Яцюк, експерт Офісу зеленого переходу.

Наступний очікуваний крок — фінальне затвердження спрощених стандартів (ESRS) у другому-третьому кварталі 2026 року. Основна хвиля звітності у ЄС очікується з 2028 року. 

Скільки українських компаній підпадають під нові вимоги

За підрахунками Офісу зеленого переходу, під критерії CSRD підпадатиме понад 330 українських компаній. На практиці ця цифра може бути вищою: частина великих підприємств не подавала статистичну звітність під час війни і до підрахунку не потрапила. Менш ніж 10% українського бізнесу загалом наразі готові до повноцінного звітування, тобто більшість зіштовхнеться з цими вимогами без жодної підготовки. Для зручності Офіс зеленого переходу розмістив на сайті базову анкету самооцінки: компанія може відповісти на кілька запитань і перевірити, чи підпадає вона під критерії директиви.

Які кроки здійснені державою для започаткування звітування зі сталого розвитку: що вже зроблено і що попереду

Людмила Гапаненко, директор департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності Міністерства фінансів, розповіла про хід підготовчої роботи. Мінфін створив комунікативну платформу для органів державної влади, професійних організацій та підприємств, де спільно розглядаються практичні питання звітування і напрацьовуються роз'яснення для бізнесу. Результатом цієї роботи у 2025 році став переклад глосарію термінів ESRS. Зміни до законів про бухгалтерський облік і про аудит зареєстровані у Верховній Раді. Найближчим часом до них будуть внесені незначні правки, пов'язані зі зміною порогових критеріїв і обмеженою впевненістю щодо звітності зі сталого розвитку.

«Після фінального затвердження спрощених стандартів ESRS їх переклади та переклад глосарію термінів будуть розміщені на сайті Мінфіну. Усвідомлюючи, що звітність зі сталого розвитку це виклик для компаній в Україні, будемо працювати над тим, щоб перший рік звітування не передбачав жорстких стягнень. Але компанії, які зобов'язані подавати таку звітність і її не подадуть, втрачатимуть економічно через обмежений доступ до лістингу, зеленого фінансування та міжнародних ринків», — зазначила посадовиця.

Питання дати початку звітування для українських компаній обговорюватиметься у Верховній Раді з урахуванням умов воєнного стану і обов'язку України щодо виконання вимог набуття членства в ЄС.

«За час війни ми настільки сконцентрувались на тому, що потрібно жити, вміти вистояти і рухатися вперед. Ми маємо жити не гірше тих країн, у яких такої війни немає. Тому я думаю, для нас звітування зі сталого розвитку буде не таким великим викликом, враховуючи те, що ми до цього готуємося», — сказала вона.



VSME: з чого почати малому і середньому бізнесу

Стандарт VSME — це добровільна рамка ЄС для компаній, що не підпадають під обов'язкові вимоги CSRD. Він передбачає два рівні розкриття інформації: базовий і розширений, з конкретними вказівками, які дані збирати і як їх представляти. 30 березня Офіс зеленого переходу опублікував аналітичний документ зі звітності для МСБ: огляд стандарту VSME та аналіз прикладів компаній різного масштабу з ЄС, що вже застосовують його на практиці, зокрема розбір сильних і слабких місць у реальних звітах.

«Якщо ви можете прозвітувати за VSME, ви відповідатимете на 95-99% вимог українських і міжнародних банків, що надають цільове фінансування», — зазначив Олексій Яцюк.

Кадровий розрив: головна проблема українського бізнесу в ESG

Опитування 500 керівників українських компаній, проведене Офісом зеленого переходу, показало, що нестача фахівців з ESG названа головною проблемою, вище за незавершеність законодавства та відсутність систем збору даних. Аналіз актуальних вакансій, що проведено Офісом зеленого переходу,  підтверджує: навички, які шукає бізнес, досі не відображені в жодній з наявних магістерських програм в Україні. До України вже приїжджають іноземні фахівці саме для роботи в ESG.

«У нас була гіпотеза, що це буде в топ-три, топ-п'ять проблем для бізнесів. Але керівники винесли нестачу спеціалістів на перше місце», — сказав Олексій Яцюк.

Офіс зеленого переходу спільно з KSE Graduate Business School запускає сертифікаційну програму «ESG-лідерство та сталий вплив: стратегія, управління, трансформації», яка стартує 15 квітня і розрахована на керівників, менеджерів функцій та консультантів, які впроваджують ESG-підходи в своїх організаціях.

Для України Omnibus I — це не лише питання відповідності європейським вимогам. Компанії, що вчасно готуються до звітності, отримують доступ до зеленого фінансування, спрощують роботу з міжнародними партнерами і посилюють свої позиції на європейських ринках. Ті, хто відкладає підготовку, ризикують опинитися поза грою саме тоді, коли вимоги стануть обов'язковими. Регуляторний тиск не зменшився, він став чіткішим.