Аналіз Європейських стандартів звітності для компаній з-за меж ЄС (ESRS-40a): дослідження
Європейська система звітності зі сталого розвитку поступово виходить за межі компаній, зареєстрованих у ЄС. CSRD передбачила окремий режим для великих міжнародних груп з-за меж ЄС, які мають значну економічну присутність на європейському ринку. Для виконання цих вимог EFRAG розробив окремий стандарт ESRS-40a.
Він відображає ширшу логіку регулювання ЄС: великі компанії, які отримують значні доходи на європейському ринку, мають забезпечувати порівнянний рівень прозорості щодо своїх впливів на людей і довкілля незалежно від того, де розташована їхня материнська компанія. Це має одночасно підтримувати прозорість та рівні умови конкуренції ЄС.
Водночас ESRS-40a передбачає дещо вужчий перелік вимог CSRD для іноземних компаній, що працюють з ЄС. Після перегляду законодавства у 2026 році його сфера охоплення орієнтована на найбільші міжнародні групи з істотною присутністю в ЄС. Саме тому стандарт займає окреме місце між європейською системою та глобальними системами звітності.
Від ESRS до ESRS-40a
ESRS-40a побудований на тій самій архітектурі, що й стандарти ESRS: зберігаються 12 стандартів, усі екологічні, соціальні та управлінські теми, а також охоплення ланцюга створення вартості. Тому йдеться не про спрощений набір окремих ESG-показників для компаній з-за меж ЄС, а про повноцінну систему звітності зі сталого розвитку.
Водночас між двома системами є принципова концептуальна відмінність. Стандарти ESRS побудовані на подвійній суттєвості, коли компанія аналізує як свої впливи на людей і довкілля, так і фінансові ризики та можливості, пов'язані зі сталим розвитком. ESRS-40a це лише про матеріальність впливу.
Ще одна важлива особливість це запропонований EFRAG змішаний підхід (Mixed Approach). Звітність щодо зміни клімату залишається глобальною, тоді як для інших тем компанія може зосередитися на впливах, пов'язаних з її діяльністю та ринком збуту в ЄС. Таким чином EFRAG намагається поєднати глобальний характер міжнародних груп із конкретною метою європейського регулювання.
Стандарт ще формується
ESRS-40a має тривалу історію розробки. Робота почалася ще як проєкт ESRS for Non-EU Groups (NESRS), була тимчасово призупинена на тлі перегляду CSRD та спрощення ESRS, а у 2026 році відновлена вже з урахуванням нової сфери регулювання. У липні 2026 року EFRAG опублікував Exposure Draft ESRS-40a.
Тому важливо розділяти те, що вже встановлено законодавством ЄС, і те, що поки залишається пропозицією EFRAG. Article 40a вже визначає основні критерії сфери застосування та початок звітності за фінансові роки з 2028 року. Натомість детальна архітектура ESRS-40a, включно зі змішаним підходом та окремими правилами розкриття, ще може змінитися до ухвалення стандарту Європейською комісією.
Це дослідження спирається на чинну редакцію законодавства ЄС та Exposure Draft ESRS-40a станом на 2026 рік. Воно аналізує не лише окремі вимоги, а й логіку стандарту, його відмінності від повних стандартів ESRS та взаємодію з іншими міжнародними системами звітності.
Чому це важливо для України
Для українського бізнесу ESRS-40a вже має практичне значення. Поки Україна не є членом ЄС, українські компанії можуть попадати під дію Article 40a як компанії з-за меж ЄС.
Водночас вплив європейської системи звітності значно ширший за безпосередню сферу Article 40a. Українські компанії інтегровані в європейські ланцюги створення вартості, створюють дочірні компанії в ЄС, залучають європейське фінансування та постачають продукцію міжнародним групам. Тому інформація про їхні впливи може ставати частиною звітності інших компаній навіть тоді, коли сам український бізнес не має власного обов'язку звітувати за ESRS-40a.
Цей процес відбувається паралельно з поступовим запровадженням європейської моделі звітності зі сталого розвитку в Україні. Тому розуміння ESRS-40a важливе не лише для окремих великих українських груп, а й для розуміння того, як формується ширша архітектура звітності, до якої інтегрується український бізнес.
Опубліковано