Анг
Аналіз інтеграції кліматичної складової у проєктах DREAM

Аналіз інтеграції кліматичної складової у проєктах DREAM

Загальний аналіз портфелів ЄПП (єдиного проєктного портфеля) та СП (секторального портфеля) на порталі DREAM свідчить про формування масштабного та структурованого пайплайну проєктів відновлення.

На момент аналізу у портфелі налічувалось 3 529 проєктів регіонального та державного рівнів, з яких більшість припадає на регіональний рівень – 2 143 проєкти (≈61%). Значну частку становить секторальний портфель – 1 072 проєкти (≈30%), тоді як національний рівень охоплює 314 проєктів (≈9%).

Секторально найбільша кількість проєктів зосереджена у сфері освіти і науки (1 885 проєктів, понад 53%), далі – охорона здоров’я (464), транспорт (299), соціальна сфера (191) та муніципальна інфраструктура (150). Водночас стратегічно важливі сектори, зокрема енергетика (99 проєктів), довкілля (38), аграрний сектор (14), цифровізація (13) та протимінна діяльність (1), залишаються обмежено представленими за кількістю проєктів.

Загальна орієнтовна вартість портфеля становить близько 6,3 трлн грн і має високий рівень концентрації: понад 90% вартості припадає на три сектори – охорону здоров’я (49%), енергетику (25%) та транспорт (16%). При цьому охорона здоров’я переважно формується на регіональному рівні, тоді як енергетика та транспорт зосереджені на національному рівні, що відображає їх стратегічний характер.

Структура інвестування має двокомпонентну логіку: поєднання великої кількості соціально орієнтованих проєктів та обмеженої кількості капіталомістких інфраструктурних інвестицій, передусім у сферах енергетики та транспорту.

Інтеграція кліматичних та довкіллєвих підходів

Попри значний масштаб портфеля, інтеграція кліматичної та довкіллєвої складової залишається обмеженою.

Із 3 529 проєктів лише 45 проєктів (≈1%) містять розрахунки викидів або скорочення викидів парникових газів. Із них 34 проєкти декларують потенційний позитивний внесок у досягнення кліматичних або довкіллєвих цілей, що свідчить про часткову узгодженість між розрахунками та задекларованим впливом. Водночас лише 3 проєкти мають проведену оцінку впливу на довкілля.

Загалом значна частина проєктів декларує позитивний вплив на кліматичні та довкіллєві цілі, однак ці твердження здебільшого не підкріплені кількісними показниками або системною оцінкою.

Національний рівень

На державному рівні портфель поєднує масові соціальні інтервенції та стратегічні інфраструктурні проєкти.

За кількістю проєктів домінують напрями, пов’язані з відновленням соціальної інфраструктури, зокрема охорона здоров’я (202 проєкти) та освітні напрями. Серед інфраструктурних проєктів ключове місце займає відновлення автомобільних доріг (146 проєктів).

Водночас за вартістю домінують енергетика та транспорт. Зокрема, будівництво нових генеруючих потужностей (понад 1 трлн грн) та розвиток дорожньої інфраструктури (668 млрд грн) формують основу інвестицій. Значні ресурси також спрямовуються на модернізацію енергетичної інфраструктури та розвиток транспортної системи.

Інтеграція кліматичної складової є дещо вищою порівняно з місцевим рівнем, однак залишається несистемною. Лише 21 проєкт із 568 містить розрахунки викидів, це переважно проєкти в енергетичному секторі. Оцінка значної шкоди довкіллю (DNSH) застосовується обмежено (9 проєктів), а оцінка впливу на довкілля (ОВД) проведена для 27 проєктів (ще 39 передбачають її проведення).

Водночас значна кількість проєктів декларує позитивний внесок у досягнення кліматичних і довкіллєвих цілей, зокрема у сферах адаптації до зміни клімату, запобігання забрудненню та пом’якшення зміни клімату, однак без системного кількісного підтвердження.

Регіональний та місцевий рівень

На регіональному та місцевому рівнях портфель має чітко виражену соціально-орієнтовану структуру.

Абсолютним домінантом є сектор освіти, який формує більшість напрямів як за кількістю, так і за охопленням. Найбільша кількість проєктів припадає на розвиток харчоблоків (460 проєктів), облаштування укриттів у закладах освіти (407), забезпечення шкільними автобусами (201), а також модернізацію та будівництво освітньої інфраструктури.

Проведений аналіз відображає фокус громад на забезпеченні базових потреб – безпеки, доступності та якості послуг. Загалом портфель відповідає моделі “масового відновлення”, де велика кількість відносно невеликих проєктів має локальний і прикладний характер.

Інтеграція кліматичної складової на цьому рівні є обмеженою. Лише 7 проєктів містять розрахунки викидів (усі у сфері освіти), тоді як для більшості проєктів такі оцінки відсутні. Оцінка DNSH має переважно формальний характер (25 проєктів), а оцінка впливу на довкілля проведена лише для 28 проєктів (ще 16 передбачають її проведення).

Водночас значна частина проєктів декларує позитивний внесок у кліматичні та довкіллєві цілі, однак без належного кількісного обґрунтування.

Загальні висновки

Портфель DREAM демонструє сформовану структуру інвестування з чітким розподілом ролей між державним і місцевим рівнями: державний рівень фокусується на стратегічній інфраструктурі, тоді як місцевий – на забезпеченні базових соціальних послуг.

Аналіз свідчить, що попри значний масштаб портфеля та наявність декларацій щодо кліматичних і довкіллєвих цілей, їх інтеграція у проєкти DREAM наразі має обмежений і несистемний характер.

Ключові виклики включають:

  • низький рівень проведення розрахунків викидів парникових газів; 

  • обмежене застосування інструменту DNSH; 

  • недостатнє використання оцінки впливу на довкілля; 

  • розрив між задекларованим впливом і його кількісним підтвердженням. 

Таким чином, це вказує на необхідність посилення інституційних та методологічних підходів до інтеграції кліматичної складової у процес формування та оцінки проєктів.

 

Опубліковано